Казки чарівного краю #3
Apr. 5th, 2017 05:16 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
tomat— Чув?
— Га?
— Жаба в рот плига, — Гнат замість листяної самокрутки розпалює нову глиняну люльку. — Чуєш — квакає?
— Ну? — кажу я. — Річка ж он, поруч.
— Потерча, — Гнат випускає з рота пару дим'яних кілець. — Знаєш таке? Оце все — хрестити, ім'я давати? Забудь. То така гадюка, що хай воно іде собі в болото. Чесно тобі кажу.
— Знову водянику щось програв? — цікавлюсь я.
Гнат тільки відмахується.
З кущів виглядає малий хлопчисько. В нього проста льняна одежа та бліде обличчя. Гнат вдає, ніби не помічає потерча та розглядає зорі, якими рясно вкрилося вечірнє небо.
Над обрієм підіймається молодий місяць.
— Га?
— Жаба в рот плига, — Гнат замість листяної самокрутки розпалює нову глиняну люльку. — Чуєш — квакає?
— Ну? — кажу я. — Річка ж он, поруч.
— Потерча, — Гнат випускає з рота пару дим'яних кілець. — Знаєш таке? Оце все — хрестити, ім'я давати? Забудь. То така гадюка, що хай воно іде собі в болото. Чесно тобі кажу.
— Знову водянику щось програв? — цікавлюсь я.
Гнат тільки відмахується.
З кущів виглядає малий хлопчисько. В нього проста льняна одежа та бліде обличчя. Гнат вдає, ніби не помічає потерча та розглядає зорі, якими рясно вкрилося вечірнє небо.
Над обрієм підіймається молодий місяць.
