tomat

— Вже їдеш, чи шо? — питає Гнат.

— Та поїду, — кажу. — Скоро повернусь, не переживай.

— Та шо мені переживать, — Гнат відвертається. — За ярмарок помниш? Там всі наші будуть.

— І я буду, — обіцяю. — Обов'язково.

...А потім я ще довго дивлюсь на жовті нивки вздовж залізниці. Я повернусь. Обов'язково.