Казки чарівного краю #2

[tomat]

...Тільки чути тихі голоси та де-не-де серед дерев на мить з'являється стрункий стан.

— Не вийдуть вони до тебе, — каже Гнат.

— Чого? — питаю я.

— Бо вредні. Нашо вони тобі нужні? Мавку ніколи не бачив, чи шо?

— Хіба шо в дитинстві.

— Пішли, — Гнат тягне мене за рукав. — Грибні місця краще покажу…

Я обертаюсь та бачу дівчину, що стоїть біля клену та дивиться нам услід.